Павел Вернивский: “Ответ, чем наши фермеры отличаются от поляков, намного проще”

Я родився і виріс в селі. В селі я провів майже половину свого життя. І в моєі сім’ї є пай. Цей пай отримав мій дід, який все життя пропрацював в колгоспі. Зараз цей пай належить моїм батькам. Тому питання ринку для мене дуже близьке.

Насправді, маючи у своєму володінні 3 га землі, мої батьки її не обробляють. Скажете, що хто їм не давав? Насправді легко сказати, що бери і обробляй. Але щоб обробляти таку велику кількість землі, то треба мати чим іі обробляти. Потрібно купити техніку для обробки. Місце для зберігання. Транспорт для перевезення. Потрібно знайти де і кому продавати продукцію. Адже одно діло продати 10 кг капусти і помідорів на базарі, а інше збути декілька тонн. А якщо неврожай, а якщо ціни впали, чи інші ризики, то як вийти з ситуації. Дуже багато питань, на які мої батьки не могли знайти відповіді.

І тому батьки були змушені віддати цей пай в оренду місцевому фермеру. Саме дивне в цій ситуації те, що батьки досить довгий час сидять без роботи. І щоб виживати в селі, вони займаються домашнім господарством.

Насправді, так зробила більшість пайщиків. Мають пай, не можуть його обробляти самі, тому віддають в оренду. А самі сидять без роботи. Гірше того, ідуть в Польшу збирати полуницю у фермерів Польщі. І тут виникає закономірне питання. Чому поляк знайшов можливість обробляти свою землю і навіть може наймати інших людей? І чому наші працьовиті люди не можуть робити того самого?

Прихильники ринку землі називають причину в тому, що мораторій на землю не дозволяв її залишати в заставу в банку. А якби її можна лишити в заставу, то можна взяти кредит. Насправді, це дуже спірне питання. Кредит треба віддавати. А віддавати можна, якщо є прибуток. І тут можна виграти, а можна і програти. Якщо щось не вийде, то банк зможе забрати землю.

Крім того, банк ніколи не дасть кредит більше ринкової вартості землі. Якщо земля коштує 1,5 тис дол, то під неї можна отримати 1 тис. Що можна купити за 3 тис дол? А як же касові розриви? За що існувати поки урожаю нема? А якщо вродить менше? А якщо довго не можна продати і врожай зіпсується? А якщо взагалі не продаси? Я маю на увазі, що якщо з’явиться ринок, то це не значить, що у кожного фермера буде можливість цю землю обробляти.

Насправді, відповідь чому наші фермери відрізняються від поляків набагато простіша. Поляки не більш підприємливіші ніж ми. Вони просто більш захищені ніж ми. Вони не ламають голову над тими питаннями, над якими змушені ламати голову наші фермери. Вони несуть менше ризиків і збитків ніж наші фермери. Тому фермерство в Польші процвітає і там більше 2 млн фермерських господарств, а в нас всього лише 45 тис, хоча в нашій країні нараховується 6 млн пайщиків. Якби держава була зацікавлена в дрібному фермерстві, то це б створило не менше 6 млн робочих місць. Просто люди обробляли свою землю!!! Але для того треба створити умови, а не просто відкрити ринок землі.

Источник: Фейсбук автора