Я подивився відео, поширене Генпрокуратурою, яке було знято в ході негласних слідчих дій, що здійснювались відносно Гужви. І можу стверджувати – дійсно, склад злочину є. Але йдеться зовсім не про той злочин, про який розпатякував Луценко.
На відео – класичний приклад провокації хабара. За це стаття 370 КК України передбачає для голови СБУ Грицака й генпрокурора Луценка покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
Про вимагання можна було б вести мову лише в тому випадку, якби редактор сайту «Страна» шантажував би народного депутата Лінька, погрожуючи опублікувати якийсь компромат у разі, якщо той не заплатить. А на відео, що було записано в ресторані в ході проведення НСРД, все навпаки – до Гужви звертається якийсь пан (можна не сумніватись, що це – агент СБУ) і умовляє взяти гроші в обмін на те, що Гужва зніме з сайту якусь давню статтю.
Оскільки розмова документувалось, очевидно до Гужви заслали СБУшного агента виключно з метою «свідомого створення службовою особою обставин і умов, що зумовляють пропонування або одержання неправомірної вигоди». У такому разі агент, якщо він не є штатним співробітником правоохоронного органу, підлягає відповідальності згідно зі ст. 369 КК України (пропозиція хабара), Грицак і Луценко – згідно зі ст. 370 КК України (провокація хабара), а Гужва не несе ніякої відповідальності навіть у разі, якщо він узяв гроші.
До речі, цікавий нюанс: а як, взагалі, було зареєстровано кримінальне провадження, якщо Гужва нічого ні в кого не вимагав (бо якби вимагав, прес-секретарка Луценка вже б оприлюднила докази)? Гужва на відео навіть зразу пригадати не зміг, яку публікацію його просить зняти пан, що пропонує гроші. А без реєстрації кримінального провадження суддя Апеляційного суду Києва не надав би дозвіл на проведення НСРД.
Відповідь може бути лише одна – народний депутат Лінько на прохання свого куратора з СБУ написав завідомо неправдиву заяву про злочин, який, начебто, вчинив Гужва. На підставі цієї заяви було зареєстроване кримінальне провадження й отриманий дозвіл на проведення НСРД. І лише після цього до Гужви підіслали агента СБУ з солодкими грошовими пропозиціями. А це означає, що Лінько свого часу, ще до обрання народним депутатом, був завербований СБУ (інакше з якого дива він обслуговував би СБУшників?).
Побіжне ознайомлення з біографією цього народного, так би мовити, обранця лише підтверджує це припущення: раніше Лінько входив у команду Дмитра Корчинського, яка працювала на мера Одеси Едуарда Гурвіца, влаштовуючи різноманітні провокації. А відтак Лінько просто не міг уникнути специфічних контактів з правнуками Дзержинського. Втім, у разі, якщо докази вимагання Гужвою грошей так і не будуть знайдені (а в цьому я, передивившись відео, вже не сумніваюсь), участь у провокаціях СБУ ніякою мірою не знімає з Лінька відповідальності, встановленої ст. 383 КК України (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину).