Перед війною харківський мультимільйонер Олександр Ярославський придбав активів на $350 млн. Дешево купити й дорого продати – стратегія, яка давала змогу бізнесмену останні 20 років бути в когорті найбагатших людей країни. Як війна підкосила бізнес Ярославського та чи зможе він витримати удар. Про це йдеться в матеріалі Forbes.
У ніч на 10 лютого автомобіль із кортежу бізнесмена Олександра Ярославського під Харковом збив на смерть чоловіка та втік із місця ДТП. Цього ж дня Ярославський відлетів до Лондона.
В Україну він повернувся вже після початку війни – 12 липня. «Через бізнесові справи», – пояснили Forbes мету приїзду в пресслужбі компанії DCH, яка обʼєднує активи Ярославського. За даними видання УП, причина інша – допит у прокуратурі і здача біологічних зразків для ДНК-експертизи в рамках кримінальної справи.
«На даний час проводяться експертизи, для виконання яких надано необхідні зразки», – підтвердили цю інформацію Forbes в Офісі генпрокурора. Інші деталі справи прокуратура не розкриває, посилаючись на таємницю слідства.
Прокуратура не каже, чи перебуває Ярославський в Україні, пресслужба DCH також відмовилась відповідати на це запитання. «Ярославський покинув країну після здачі аналізів», – каже на умовах анонімності харківський бізнесмен, який багато років знайомий із Ярославським.
Не менші проблеми у Ярославського і в бізнесі. За 6 місяців війни вартість його активів упала на 62% – до $390 млн, за розрахунками Fobes. У 2021 році Forbes оцінив статки Ярославського у $820 млн, тоді він посів 9-те місце у списку найбагатших людей України. На початку лютого Forbes переоцінив його статки в $1 млрд.
Найбільше подешевшали активи, які були обстріляні російськими військовими. Аеропорт Харків втратив 81% вартості, або $65 млн, Кременчуцький НПЗ – 78%, «Харківський тракторний завод» – 75%.
Але не знецінились шістдесятиметрова яхта Kaiser вартістю $50 млн. Ще на початку березня Ярославський пообіцяв її продати, а гроші направити на відновлення Харкова. Втім, яхта й досі належить бізнесмену, пише УП.
З чим Ярославський зустрів війну
У 2016 році російські друзі Ярославського Олег Дерипаска, 54, та Роман Абрамович, 55, запропонували йому викупити свої українські активи. На той момент у Ярославського було не менш як $1 млрд, зароблених на вдалих продажах Укрсиббанку, черкаського «Азоту», футбольного клубу «Металіст». Великих купівель на ці гроші він не здійснював, переважно інвестуючи в облігації, акції закордонних компаній, деривативи.
У Дерипаски Ярославський викупив контрольний пакет Харківського тракторного заводу (ХТЗ). Опитані Forbes аналітики оцінюють угоду в діапазоні від $20 до $30 млн.
В Абрамовича – Дніпровський металургійний завод та рудник «Суха Балка». Сума угоди – $144 млн.
Для створення фінансово-промислової групи не вистачало тільки власного банку. У 2020 році бізнесмен купив банк Кредит Дніпроу давнього знайомого – Віктора Пінчука. Сума угоди не розголошується. Інвесткомпанія Atlas Advisors оцінює банк у діапазоні від $22 до $30 млн.
У портфелі Ярославського також 28% акцій «Укртатнафти», чотири гранітні кар’єри УГДК, Міжнародний аеропорт Харків, три ТРЦ «Караван» у Києві, Харкові та Дніпрі, готель Kharkiv Palace та район елітної забудови в Києві – «Воздвиженка».
У 2020 році за домовленістю з китайською компанією Skyrizon Ярославський купив 25% «Мотор Січ». На початку 2021‑го акції запорізького підприємства було арештовано й передано в управління АРМА, а РНБО застосувала санкції до акціонерів «Мотор Січі» з Китаю. У відповідь ті звернулися до міжнародного арбітражу з позовом до України на $4,5 млрд. «Після початку війни процес призупинили», – каже Тімур Бондарєв, керуючий партнер Arzinger, яка представляє інтереси DCH. За його словами, розгляд таких інвестиційних спорів може тривати 5–8 років.
Найбільші втрати
Харків до війни – це центр тяжіння інвестицій Ярославського, каже керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital Дмитро Чурін. Уособлення цього – проєкт будівництва технопарку «Екополіс ХТЗ» на 450 га на території Харківського тракторного заводу. До 2035 року бізнесмен планував розгорнути тут величезний технопарк з IT- і R&D-кластерами. Першим резидентом стала китайська телекомкорпорація ZTE. Велись переговори з Alibaba Group, Huawei та американською Cisco.
Після початку війни російські військові повністю знищили ХТЗ, за даними DCH. Завод знаходиться в Індустріальному районі міста, який росіяни часто обстрілюють. ТРЦ «Караван» у місті пошкодженно на 60%, каже Євгенія Локтіонова, директорка Української Торгової Гільдії (UTG). Неодноразово був обстріляний Харківський аеропорт.
З активів Ярославського в Харкові працює тільки його готель – Kharkiv Palace. Завантаженість готелів міста не більш ніж 20%, тоді як беззбитковий рівень – 35%, каже Ірина Седлецька, голова Української асоціації готелів. Для порівняння: завантаженість готелів Львова – 40%, а в середньому в Україні – 28%. Загалом у Харкові працює тільки 30% готелів, за даними Седлецької.
Ще одна вагома втрата – найбільший в Україні нафтопереробний завод – Кременчуцький НПЗ, який пережив кілька ракетних обстрілів. Ярославському належить 28% підприємства. За 9 місяців 2021 року завод отримав 1 млрд грн чистого прибутку за виторгу 36,57 млрд грн. «Цей актив міг генерувати Ярославському великий грошовий потік», – каже Чурін з Eavex.
DCH поки не оцінювала втрати від обстрілів. «Оскільки бойові дії ще тривають, оцінювати масштаб втрат і робити якісь подальші кроки передчасно», – повідомили в компанії.
На чому заробляє Ярославський
DCH не розкриває фінансових і виробничих показників своїх підприємств під час війни. ТРЦ «Караван» в Дніпрі та Києві продовжують працювати. Ці торговельно-розважальні центри зараз можуть працювати в нуль. «Чи навіть приносити прибутки, якщо ТРЦ не має кредитів і може покривати комунальні та поточні витрати за рахунок орендних платежів», – каже Локтіонова з UTG.
Наприклад «Караван» у Дніпрі – це один із найбільших ТРЦ в місті. Він втратив лише декількох орендарів, завантаженість упала орієнтовно на 10%, каже Артем Ретін, співзасновник компанії з управління комерційною нерухомістю Retаil.Pro. За даними Ретіна, орендні ставки в цьому ТРЦ вже вийшли на довоєнний рівень.
Загалом товарообіг українських ТРЦ, за оцінкою Локтіонової, впав на 30–40% від довоєнного рівня. Вакантність зросла до 16% – рекордного рівня за останні роки. Основна причина – зупинка або вихід міжнародних ритейлерів, які займали великі площі: H&M, McDonald’s, New Yorker.
Ще один потенційно прибутковий актив – це рудник «Суха Балка». У 2020 році прибуток підприємства – 366,8 млн грн за виторгом 4,2 млрд грн. Утім, у пресслужбі DCH повідомили, що промислові підприємства групи працюють на критично низькому рівні через кризову ситуацію в галузі.
Малоймовірно, що металургійні активи та ТРЦ Ярославського в Україні прибуткові, каже Чурін. «Скоріше, навпаки, їх треба підтримувати за рахунок резервів», – каже він. Прибутки Ярославському, за словами Чуріна, приносять закордонні активи та ОВДП.
За даними НБУ на 1 липня, банк Ярославського Кредит Дніпро третину своїх ресурсів вкладає в цінні папери – ОВДП та депозитні сертифікати НБУ. Ключова стаття заробітку банку – доходи від розміщення цінних паперів, на яких у першому півріччі 2021 року він заробив 0,5 млрд грн.
Ярославський обіцяє зібрати $1 млрд на допомогу харківʼянам та відбудову міста. Чи вдасться йому виконати цю обіцянку та швидко стати на ноги? За словами Чуріна та Локтіонової, це залежатиме від того, як надовго затягнеться війна.
Джерело: Forbes
Павел Полтавченко«ОЛИГАРХ»