Лідер деолігархізації: чому в Коломойського і партнерів забирають “Укрнафтобуріння” та хто претендує на актив
Напередодні Ігор Коломойський закріпив свій статус лідера деолігархізації часів президентства Володимира Зеленського, пише ЕП
Після повернення під державний контроль аеропорту Дніпра, компанії “Укрнафта” разом з мережею АЗС з понад 500 станцій та Кременчуцького НПЗ черга дійшла і до газовидобувного бізнесу.
11 квітня суд передав на баланс Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) компанію “Укрнафтобуріння”, яка щороку видобуває сотні мільйонів кубометрів природного газу.
Її головний актив – право на розробку найбільшого газового родовища в країні – Сахалінського. Його запаси оцінюються 15 млрд куб м блакитного палива.
З часів здобуття Україною незалежності за право доступу до цього родовища йде нескінченна війна. Схоже, скоро стратегічний актив знову змінить господаря.
У чому цінність “Укрнафтобуріння”, яке вирішили забрати в Коломойського та його партнерів, і хто може стати його новим власником?
Цінний актив
У 2022 році “Укрнафтобуріння” була другою за обсягом видобутого газу приватною компанією країни, поступаючись лише “ДТЕК нафтогазу” Ріната Ахметова.
В останні роки “Укрнафтобуріння” старанно повертала своїм акціонерам усі вкладені в розробку та буріння свердловин гроші: у 2021 році її чистий прибуток становив 5,65 млрд грн.
За підсумками 2022 року, попри рекордні ціни на газ у світі, фінансовий результат компанії знизився до 3,77 млрд грн.
Таке падіння пояснюється забороною на експорт з України газу та вугілля, яку запровадили на початку великої війни і досі не скасували.
Заборона не дозволяє компаніям продавати власний ресурс в Європейський Союз, а внаслідок падіння попиту через війну його не вдається реалізувати і всередині країни.
У підземних сховищах зберігаються понад 160 млн куб м газу компанії. Не менш важливий нюанс – наявність нерозподіленого прибутку “Укрнафтобуріння”, сума якого, за даними фінансової звітності, перевищує 16 млрд грн.
При цьому головним активом компанії залишається її участь в одному з найбільш рентабельних проєктів – розробці Сахалінського газового родовища в Харківській області.
Сахалінська площа
Сахалінське газове родовище – один з найбільших майданчиків вуглеводнів у країні. Його доведені запаси – 15 млрд куб м газу, 1,7 млн тонн конденсату і приблизно стільки ж нафти.
Пік видобутку газу на родовищі припав на 2019-2020 роки і становив близько 850 млн куб м блакитного палива на рік. У 2021 році “Укрнафтобуріння” видобуло 790 млн куб м газу, у 2022 році – 560 млн куб м.
Однак величезні резерви площі стали її прокляттям, оскільки з часів здобуття Україною незалежності за право доступу до родовища йдуть нескінченні війни.
Спецдозвіл на розробку родовища “Укрнафтобуріння” отримала у 2004 році, після чого не раз була за крок до його втрати.
Низка судових розглядів, що тягнулися роками, закінчилася видачею у 2010 році нової ліцензії на розробку родовища на 20 років. Завдяки цьому “Укрнафтобуріння” змогла відновити повноцінний видобуток газу.
Утім, у 2010 році, після приходу до влади Віктора Януковича, в “Укрнафтобуріння” знову почалися проблеми.
Держгеонадра очолив близький до тодішнього президента Едуард Ставицький, який почав формувати газовидобувну імперію “сім’ї Януковича”. Одночасно з цим почалися зміни в переліку кінцевих бенефіціарів “Укрнафтобуріння”.
Якщо до президентства Януковича 90% компанії на паритетних засадах володіли Ігор Коломойський та Микола Злочевський, а ще 10% належали JKX Oil&Gas Plc з Коломойським в акціонерах, то після 2010 року ситуація змінилася.
Частка Коломойського та Злочевського скоротилася до 45%. Стільки ж перейшло у володіння Ставицького. Міноритарний пакет акцій, 10%, лишився за JKX.
Після краху режиму Януковича сталися чергові зміни. Серед акціонерів “Укрнафтобуріння” з’явилися Павло Фукс і колишній “регіонал” та близький товариш Коломойського Віталій Хомутиннік.
Фукс після Революції гідності переїхав з Росії в Україну і взявся скуповувати токсичні активи Януковича. Частка JKX залишалася незмінною.
Саме ці особи до передавання “Укрнафтобуріння” під крило АРМА, за даними ЗМІ, стояли за зареєстрованими на Кіпрі та Британії компаніями (Deripon Commercial LTD, Ariana Business LTD, “Аpec системс ЛТД” та JKX).
У чому суть претензій держави
Хоча акціонери та керівництво “Укрнафтобуріння” заявили, що дізналися про арешт корпоративних прав компанії з відкритих джерел лише 17 квітня, хвилюватися їм варто було раніше.
10 лютого СБУ провела серію обшуків у колишнього народного депутата та правої руки Арсена Авакова Ігоря Котвицького.
Після цього менш ніж через місяць за матеріалами ДБР арештували та передали АРМА ТОВ “Сіріус-1”, ТОВ “Сахалінське” і ТОВ “Іст юроуп петролеум”, до яких, за даними слідства, мають стосунок Котвицький та Фукс.
Останній свою причетність до арештованих підприємств заперечив.
Усі три компанії – партнери “Укрнафтобуріння” за угодами про спільну діяльність на Сахалінській площі. Сумарний видобуток у рамках спільної діяльності становить близько 20% від усього видобутку на родовищі.
Арешт та передавання цих компаній АРМА в рамках справи щодо Сахалінської площі мали б стати тривожним дзвіночком для власників “Укрнафтобуріння”. Проте, за їх словами, вони дізналися про арешт компанії лише днями.
Обвинувачення слідчих стосуються начебто незаконних дій посадовців НАК “Надра України”, Держгеонадр та низки комерційних структур протягом 2003-2022 років. Ці дії призвели до втрати Україною права на розробку Сахалінського родовища, яке дісталося “Укрнафтобурінню”.
Як стверджують слідчі, дії посадовців дозволили кільком приватним компаніям не тільки розробляти найцікавіші газові родовища, а й самостійно перерозподіляти прибутки.
Кому дістанеться газовий актив
На відміну від випадку з передаванням у державну власність “Укрнафти” та “Укртатнафти”, коли Коломойський тривалий час публічно не коментував рішення влади, арешт “Укрнафтобуріння” викликав миттєву реакцію.
Акціонери і топменеджери компанії заявили, що не розуміють підстав для таких рішень, а також причин їх ухвалення без участі компанії.
“Керівництво вважає ці дії неправомірними і розцінює їх як спробу заволодіти активами приватного бізнесу”, – заявили в “Укрнафтобурінні”.
Компанія, зазначається в її заяві, звернулася до судових інстанцій та подала апеляцію. Судячи з досвіду таких судових розглядів, цей процес може затягнутися на роки.
Якщо держава захистить своє рішення в суді, кому тоді дістанеться “Укрнафтобуріння”?
З імовірністю 99% можна стверджувати, що активи Коломойського, Фукса та Хомутинніка транзитом через АРМА традиційно перейдуть до “Нафтогазу” або однієї з його дочірніх компаній.
Це можуть бути “Укргазвидобування”, “Укрнафта”, “Чорноморнафтогаз” або нова юридична особа.
Сценарій, за яким відібраний в олігарха газовий актив передадуть в управління іншому представнику першої десятки українського Forbes, виглядає нереальним.
Тимчасом саме ці люди володіють найбільшими приватними газовидобувними компаніями України і мають досвід, можливості та бажання працювати.