«У корпоративній культурі «Баядери» комунікація завжди була важливим інструментом впровадження змін та адаптації організації до нових умов» – стверджував в серпні минулого року в рекламному інтерв’ю голова правління найбільшого в Україні алкогольного холдингу Bayadera Group Анатолій Корчинський. Він пояснив свою думку тим, що бізнес-модель очолюваної ним компанії «побудована на комунікації з усіма стейкхолдерами – споживачами, регуляторними органами, партнерами, підрядниками, співробітниками та державою».
Корчинський не став вдаватися у подробиці, яка саме комунікація мається на увазі, проте вона дійсно видається достатньо ефективною. Як продемонструвало розслідування «Олігарху», є підстави підозрювати, що основний власник Bayadera Group досі може мати відношення до бізнесу в росії, який активно розвивається, просуває нові торгові марки та платить мільярди рублів податків в бюджет країни-агресора. А комунікація «з усіма стейкхолдерами» настільки ефективно працює, що в цього бізнесу не виникає проблем ні в росії, ні в Україні, на відміну від конкурентів.
Російська історія «Баядери» почалась ще за часів Януковича – в 2013 році, коли українська алкогольна компанія вирішила розливати горілку на потужностях «Росспиртпрому». Окупація росією Криму та частини Донбасу, зокрема Горлівки, звідки походять нинішній мажоритарний власник «Баядери» Святослав Нечитайло, на плани компанії аж ніяк не плинули.
В березні 2015 року тодішній губернатор Вологодської області Олег Кувшинніков (наразі він є російським сенатором та перебуває під санкціями України, США, Великобританії та інших країн) повідомив, що «міжнародний холдинг «Баядера Груп» придбав 100% акцій ВАТ «Великоустюгський лікеро-горілчаний завод». «Основна мета покупки – розвиток виробничих потужностей з розливу алкогольної продукції в російській федерації», – радісно наголосив з цього приводу Кувшинніков.
Розгортання бізнесу «Баядери» в країні-агресорі не пройшло непоміченим в Україні. Про це стали писати в мас-медіа, подібною діяльністю стали все більше цікавитись правоохоронці. І в 2018 році Анатолий Корчинський заявив, шо «Баядера Груп» вже не має відношення до Великоустюгського заводу. «У акціонера там був актив, але, наскільки мені відомо, він від нього відмовився, продав. Можу відповідально заявити: у компанії «Баядера» немає заводів у Росії. Нас із цією країною нічого не пов’язує», – сказав тоді Корчинський.
Дивно, але в російських ЗМІ про появу у Великоустюгського заводу нового власника ніхто чомусь не написав – зрештою, і сам Кувшинніков, який опікувався цим підприємством аж до 2023 р., жодного разу навіть не натякнув на це. «Олігарх» вирішив перевірити, яким чином відбувся цей таємний продаж, і хто ж купив цей завод у «Баядери». Дані, які ми отримали, дозволяють підозрювати, що реальний власник заводу насправді так і не змінився.
Отже, за даними звітності Великоустюгського ЛГЗ, в березні 2015 р. 98% його акцій сконцентрувала зареєстрована в Москві компанія «Национальные Алкогольные Традиции» («НАТ»), яку, в свою чергу, контролювала кіпрська компанія Bayadera Group Limited. Згодом представники НАТ увішли до ради директорів компанії та отримали контроль над збутом продукції заводу та постачанням на нього сировини.
В 2016 р. НАТ вибув зі складу акціонерів, проте по факту нічого не змінилося – 99% акцій Великоустюгського ЛГЗ сконцентрувало російське ТОВ «Баядера Импорт», яким тоді володіла компанія Bayadera Spirits International S.A.
Нарешті в січні 2018 р. Великоустюгський ЛГЗ повідомив, що «Баядера Импорт» змінила назву на ТОВ «Бизнес груп», а новим власником компанії став офшор з Маршалових островів (одна з найбільш секретних юрисдикцій у світі) Fadel International Inc. Таким же шляхом пішли і в ТОВ «НАТ», яке залишилось керуючою компанією заводу, про що компанія відкрито пише на власному сайті. В грудні 2016 новим власником «НАТ» став ще один офшор з Маршалових островів Miranda Enterprises Limited.
Можливо, російський бізнес Святослава Нечитайла викупили мікронезійські алкогольні барони, які вирішили залишитись в тіні? Звичайно, в світі іноді стаються дива, але не цього разу. І «Олігарх» знайшов декілька ознак того, що цей продаж міг бути фіктивним.
Отже, Fadel International Inc. та Miranda Enterprises Limited зареєстровані за однією адресою:
Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Mh 96960, Marshall Islands. Це не найбільш популярна локація для реєстрації офшорів у світі, яку зазвичай використовують судовласники, до яких «Баядера» не відноситься. Але так сталося, що власник «Баядери» Святослав Нечитайло добре знає про переваги реєстрації бізнесу на крихітних островах у Мікронезії.
Одна з головних компаній Bayadera Group в Україні – ТОВ «Баядера логістик» (її дохід в 2022 р. склав 7,25 млрд грн) належить офшору Sumire Limited, який зареєстрований за адресою Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Mh 96960, Marshall Islands, і кінцевим бенефіціарним власником якого офіційно є пан Нечитайло.
До того ж в раді директорів Великоустюгського ЛГЗ станом на 2018 р. (тобто вже після заходу «мікронезійців») чомусь залишились ті ж менеджери московського ТОВ «НАТ», які зайшли туди в 2015 р, після покупки заводу «Баядерою» – а саме фіндиректор ТОВ «НАТ» Оксана Панова, маркетинг-директор ТОВ «НАТ» Іван Бубнов, керівник юрвідділу ТОВ «НАТ» Олексій Котмін та гендиректор Великоустюгського ЛГЗ Дмитро Журавльов. Зазвичай після продажу нові власники заводять в органи управління своїх людей – але тут цього чомусь не відбулося.
Другий зв’язок – нинішній директор та мінорітарний співвласник московських ТОВ «НАТ» та «Бизнес груп». Його звуть Юрій Мокляк, і він громадянин росії. Проте як дізнався «Олігарх», пан Мокляк є кримчанином (народився 13.01.1976 в Керчі) і має український паспорт. А громадянство рф отримав, вірогідно, вже після анексії Криму росією. Найголовніше ж те, що з середини 2000-х він працював у горлівському ПП «Баядера» (зараз ним володіє Юлія Нечитайло), з якого, власне, і почалась Bayadera Group Святослава Нечитайла. А після анексії залишився в Криму і в 2015 р. очолив створене там по російським законам ТОВ «Алькар», яке було тісно пов’язано з ТОВ «НАТ» і займалося його фінансуванням. Засновником ТОВ «Алькар» було ТОВ «Южные алкогольные традиции», яке зараз займається продажем продукції вкраденого у України заводу «Масандра», і цю компанію неофіційно також пов’язували з «Баядерою».
Нарешті, третій зв’язок – торгові марки. І це дуже показовий кейс, оскільки московське ТОВ «НАТ» роками просуває в росії ті ж ТМ, що і Bayadera Group в Україні, проте обидві компанії старанно роблять вигляд, що не мають відношення один до одного.
Так, згідно каталогу московського ТОВ «НАТ», воно займається продажем горілки «Воздух» та «Перепелка», які виробляє Великоустюгський ЛГЗ. За даними Роспатенту, власником цих торгових марок (товарних знаків) в рф зараз виступає кіпрська компанія Dinanzi Enterprises Limited.
Проте права на них вона набула зовсім недавно – в червні 2022 року. А передала їй ці права компанія Bayadera Management Limited, яка входить в Bayadera Group. Кінцевий власник Dinanzi Enterprises Limited не розкривається, проте є підозра, що він недалеко стоїть від власника «Баядери». Оскільки обидві компанії зареєстрована на Кіпрі за однією адресою: Karpenisiou, 30, 1660, Lefkosia, та адмініструються однією компанією – Romanos Holdings. В Украіні, в свою чергу, права на горілку «Воздух» та «Перепелка» належать Bayadera Management Limited та черкаському ТОВ «Національна горілчана компанія» – головному виобничому активу «Баядери» в Україні.
Ще одна показова історія – з кукурузною горілкою Nikita corn vodka, яку виробляє ТОВ «Національна горілчана компанія». Компанія просуває її як «горілку, створену Валентиною Миколаївною Поповою (одним з провідних фахівців спиртової галузі) на заводі «Національної горічаної компанії» в Черкаській області».
Проте так сталося, що аналогічну горілку Nikita corn vodka з таким же дизайном в росії зараз спокійно виробляє все той же Великоустюгський ЛГЗ (але вже без легенди про пані Попову). А її продажем займається все теж ТОВ «НАТ», яке не стоїть на місці і реєструє в рф такі зашкварні торгові марки, як Kremleff та Sancziono.
Вишенкою на торті можна вважати передачу черкаським ТОВ «Національна горілчана компанія», яке э головним виробничим активом «Баядери» в Україні, на користь Dinanzi Enterprises Limited найбільш знакової ТМ «Баядери» – «Хлібний дар» та Hlibny dar. Це відбулося зовсім недавно – згідно документів Роспатенту, виключні права на вказані товарні знаки було передано лише в червні 2023 та зареєстровано в рф під № РД0436139 та РД0435457.
На додачу до цього, вже після нападу росії на Україну, у серпні 2022 року, Dinanzi Enterprises Limited подало російським властям заявку на реєстрацію торгового знаку HD Original, і отримала права на нього в червні 2023 р. Виробництво цієї горілки було розміщено в країні-сателіті росії – білорусі, на підконтрольному режиму Олександра Лукашенка Климовичському ЛГЗ. А в Україні права на ТМ HD Original заявлені ніким іншим, як Святославом Нечитайло.
В процесі підготовки матеріалу «Олігарх» надіслав запитання «Баядері» стосовно всіх знайдених нами фактів – оформлення бізнесу на офшори з Маршалових островів, зв’язків з «Баядерою» Юрія Мокляка, торгових марок Bayadera Management, виробництва горілки під цими ТМ на російському заводі та під контролем «НАТ» та інших. Натомість замість змістовної відповіді Bayadera Group надіслала нам наступне:
«Група компаній «Баядера» є справжнім патріотом України, займає активну антиросійську позицію, сприяє обороноздатності нашої країни у вигляді сплати мільярдних податкових платежів до бюджету та багатомільярдної допомоги ЗСУ і відповідно не контролює алкогольні активи в рф та не сплачує податки в казну країни-агресора».
P.S.
Згідно даних Федеральної податкової служби росії, у 2022 році Великоустюгським ЛГЗ було сплачено податків та зборів в бюджет росії на суму близько 3 млрд рублів.
Читайте також: Зачем «Баядера» сделала вид, что ушла из России
Егор Кажанов«ОЛИГАРХ»