Хозяйственный суд. Киева 18 августа открыл производство по делу по иску НБУ к ликвидатору «Дельта Банка». Нацбанк хочет в судебном порядке обязать ответчика, об этом сообщает “Финбаланас”.
– обліковувати на окремому аналітичному рахунку усі кошти, що надійшли в рахунок заборгованості за кредитними договорами, майнові права за якими передано в заставу НБУ, для погашення заборгованості “Дельта Банку” перед НБУ за кредитними договорами та в подальшому обліковувати кошти на окремому аналітичному рахунку з моменту їх надходження;
– перерахувати усі кошти, що обліковані на окремому аналітичному рахунку, та в подальшому перераховувати такі кошти НБУ.
«В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо необлікування коштів, що надійшли в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, майнові права за якими було передано НБУ, а також неперерахування коштів з окремого аналітичного рахунку після результатів інвентаризації, що унеможливлює задоволення грошових вимог НБУ до відповідача за кредитними договорами», – констатується в ухвалі суду.
При цьому суд задовольнив клопотання НБУ про розгляд справи в закритому режимі.
Додамо, що 19 серпня цей же Госпсуд м. Києва через несплату судового збору повернув для НБУ без розгляду іншу його позовну заяву до Фонду гарантування щодо того ж таки «Дельта Банку». У цьому випадку Нацбанк хоче зобов’язати Фонд гарантування повернути (цитата) «неправомірно отримані кошти у загальному розмірі 3 357 614 371,08 грн, сплачених на підставі меморіальних ордерів та платіжних доручень для подальшого включення до ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів.
Разом з тим, «Дельта Банк» – не єдиний камінь спотикання у відносинах між НБУ і ФГВФО.
Так, Національний банк оскаржує в Київському апеляційному госпсуді ухвалу Госпсуду м. Києва від 21.07.2016, якою Нацбанку відмовлено в прийнятті позовної заяви до ліквідатора банку «Фінанси та кредит», в якій НБУ просив суд визнати протиправними дії ліквідатора банку “Фінанси та Кредит” в частині відхилення кредиторських вимог НБУ та зобов`язати ліквідатора банку «Фінанси та кредит» додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги НБУ в розмірі 1,9 млн грн.
Коментар Finbalance
Попри те, що і глава НБУ Валерія Гонтарева, і директор-розпорядник Фонду гарантування Костянтин Ворушилін – це люди Президента, стосунки між ними (а також їх підлеглими, серед яких, до речі, є й представники інших політичних груп) давно не є безхмарними.
Справа тут не лише в чутках, що К. Ворушилін може претендувати на місце В. Гонтаревої. Навіть у публічну площину виходили конфлікти НБУ та ФГВФО довкола безпосередньо ціни реалізації активів банків-банкрутів. Причому градус дискусії сягав навіть – ні багато ні мало – до рівня звинувачень у корупції.
Разом з тим, описані вище судові приклади можуть розглядатися в т.ч. як свідчення, з одного боку, дефіциту коштів у Фонду гарантування, а з іншого – проблем НБУ з виконанням плану щодо погашення банками-банкрутами раніше виданих кредитів рефінансування.
У травні заступник директора-розпорядника Фонду гарантування Андрій Кияк заявляв, що в 2-му півріччі Фонд може попросити в Мінфіна як мінімум 10 млрд грн. У чинній редакції держбюджету на 2016 рік передбачений випуск ОВДП на суму 16 млрд грн для підтримки Фонду гарантування.
У січні-серпні обсяг коштів, акумульованих Фондом, у порівнянні з показником на початок року впав майже удвічі. І для виконання зобов’язань перед вкладниками банків-банкрутів у частині виплати компенсацій у межах гарантійної суми Фонду гарантування потрібно, щоб, як мінімум, НБУ монетизував раніше випущені Мінфіном держоблігації.
Власне, Мінфін публічно заявляв, що НБУ визнав проблему нестачі коштів у Фонду гарантування для виплат вкладникам (щоправда, з обмовкою, що потреба в додаткових коштах буде мінімальною).
Що ж до самого Нацбанку, то, нагадаємо, в березні директор департаменту управління ризиками НБУ Ігор Будник зазначав, що в поточному році банківський регулятор за рахунок застави по кредитам рефінансування планує отримати близько 4,4 млрд грн надходжень «від очікуваних і вже накопичених погашень за портфелем Дельта Банку».
Тоді Finbalance вказував на ризик невиконання цього амбітного плану, з огляду на проблемність кредитного портфелю «Дельта Банку» та неякісне забезпечення під кредити рефінансування (в т.ч. завищення вартості заставного майна по кредитам, право вимоги по яким банк надав регулятору в заставу під рефінансування). Подальші ж судові спори ліквідатора «Дельта Банку» з позичальниками тільки посилили відповідні сумніви.
А ще ж не слід забувати, що на значну частину активів “Дельта Банку” претендує, зокрема, Ощадбанк.
Павел Полтавченко«ОЛИГАРХ»