Хто хоче стати мільярдером. 10 фаворитів “Великого будівництва” від улюбленців Зеленського до оточення Труханова
Українські президенти завжди намагались стати президентами українських доріг. Обіцяли модернізовувати і ремонтувати, сварили попередників за роки руйнації та під камери відкривали побудовані ділянки.
Володимир Зеленський не став виключенням. Він теж обіцяв, сварив і відкривав. І з майстерністю перетворив старий принцип у новий проект. Не лише будівельний, а й піарний.
Президентська програма “Велике будівництво” обіцяє українцям тисячі кілометрів доріг. Її ілюструють фотозвітами, гучними заголовками і традиційними для всіх “старих” влад в Україні візитами нового глави держави на місця ремонту.
Про фінансування з держбюджету можна дізнатися лише в самому низу офіційної сторінки програми. Внесок кожного громадянина публічно поглинає бренд Зеленського.
У вересні цього року на сайті президента навіть з’явилась петиція, автори якої просять чиновників додавати приписку “за кошти платників податків”, коли вони розповідають про те чи інше будівництво як про власне досягнення.
Уряд другий рік поспіль збільшує фінансові потоки Укравтодору, які в планах на 2022 сягнули рекордних 125 мільярдів гривень. Разом із витратами місцевих органів влади на ремонт доріг сума перевищує 10% усього держбюджету. Це порівняно із бюджетом Міноборони, що складає 131 мільярд.
Хто ж став фаворитами головного державного проєкту часів Зеленського?
“Українська правда” проаналізувала тендери і сформувала рейтинг 10 найбільших підрядників “Великого будівництва”.
У процесі підготовки цього матеріалу ми звернулись по коментар до куратора “Великого будівництва”, заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка. Спершу він погодився відповісти на запитання, однак так і не вийшов на зв’язок.
Лідер-першопрохідник
Одеський бізнесмен Олександр Бойко півтора десятка років не світився у цьому бізнесі. Але навесні 2021 отримав офіційний дозвіл Антимонопольного комітету на контроль над “Автомагістраль-Південь”.
Він також є віце-президентом Національної асоціації дорожників України. Її наприкінці 2019 створили майбутні фаворити “Великого будівництва” – фігуранти цього рейтингу – одночасно з призначенням Олександра Кубракова, нинішнього міністра інфраструктури, головою Укравтодору.
У розвитку компанії велику роль зіграла Дніпропетровщина. За часів президентства Петра Порошенка найбільше грошей на ремонт доріг йшло саме в цю область. Вихідцем з неї ж був тодішній голова бюджетного комітету Верховної Ради, а наразі президент Української асоціації футболу Андрій Павелко.
У свою чергу ремонт місцевих доріг для популярності використовували місцевий губернатор Валентин Резніченко та його радник Юрій Голик. Тоді, у 2017-2019 роках, фактично був випробуваний сценарій “Великого будівництва” – масштабний ремонт за кошти з кишень українців і піар самого факту, за яким губиться увага до видатків.
Зліва направо: власник “Автомагістралі-Південь” Олександр Бойко, директор цієї фірми Микола Тимофєєв, міністр інфраструктури Володимир Омелян, радник дніпропетровського губернатора Резніченка Юрій Голик
За словами співрозмовників на ринку, Бойко зберіг стосунки з Юрієм Голиком. Останній став консультантом “Великого будівництва” ще у 2019 році. А коли вже Кирило Тимошенко взяв під опіку президентський проект, саме Голику дісталася роль публічного популяризатора проєкту.
Лідерство компанії стало можливим завдяки картелю – групи монополістів, умови для створення якого пролобіювала влада.
У 2019 році монобільшість дозволила пропускати на торги лише того учасника, чий річний дохід був не меншим за розмір оголошеного тендеру. Одночасно з цим Укравтодор суттєво “укрупнив” закупівлі, через що найбільші підряди почали сягати мільярдів гривень.
Таким чином участь в крупних торгах узаконили лише для кількох фірм. Лідером серед них і була “Автомагістраль-Південь”.
При цьому в цих тендерах не публікують кошториси, з яких видно завищення цін на будівельні матеріали. За підрахунками журналістів, воно може сягати від 20% до 30% від розміру тендеру.
Президентська рекомендація
Група братів Четенджевізів укорінилась в Україні в середині 2000-х років, і працює тут двома компаніями. Представництво турецької “Onur Taahhut” ремонтує дороги на гроші міжнародних кредиторів та володіє будівельною технікою, що ввозиться в Україну на правах тимчасового розмитнення, чим економить кошти.
Українська “Онур” бере участь у тендерах Укравтодору і давно вже призвичаїлась до особливостей вітчизняного політичного ландшафту. За часів Януковича “Онур” був одним із фаворитів влади, яким віддавали найбільші підряди з ремонту доріг до Євро-2012.
Директор компанії Їлдиз Бірол вже мав два вироки за завищення цін на підрядах, та фірма все рівно продовжує продавати Укравтодору асфальт у півтора рази дорожче від державних структур.
За Зеленського турецький бізнес закріпив свої позиції фаворита та навіть хизується подяками нинішнього президента України. Співпадіння чи ні, але коли Зеленський ще актором “Кварталу 95” виступав у турецькому готелі “Онуру”. Після перемоги на виборах він публічно пропонував віддавати підряди цій компанії.
Одним з найбільших підрядів для турків стали 12 млрд гривень на будівництво моста через Дніпро у Запоріжжі. Єдиним конкурентом “Онуру” на тендері тоді була ще одна турецька фірма “Göçay”. До речі, саме вона будувала для “Онуру” згаданий вище турецький готель.
“Онур” фігурував у розслідуванні хабарів ексголові Укравтодору Славоміру Новаку. У цій справі вже вручили підозру власнику компанії “Альтком” Олександру Тісленку. А ось топменеджер турецької фірми Емре Караахметоглу, на якого також звертали увагу слідчі, пощастило – антикорупційна прокуратура наразі не підписала на нього підозру.
Також “Онур” торік сплив у скандалі з фальсифікацією тендера на ремонт одеської траси, що проводився на кошти Європейського банку реконструкції та розвитку. Однак офіційних результатів розслідування досі немає.
Після посилення позицій на будівельному ринку “Онур” інвестував в аграрні угіддя, а також родовища золота, графіту та каоліну.
Одеська бронза
Цю компанію приписують до сфери впливу мера Одеси Геннадія Труханова. Саме в його фракцію в Одеській міськраді входить власник фірми Юрій Шумахер. Поставки асфальту для “Ростдорстрою” здійснює фірма “Скво”, що підконтрольна, зокрема, доньці міського голови Єкатерині.
Трьох найбільших фаворитів Укравтодору – “Ростдорстрой”, “Автомагістраль-Південь” та “Онур” – в 2018 році об’єднало кримінальне провадження.
Це справа про хабарництво на дорожних підрядах Київщини ще за часів Порошенка. У фабулі йдеться про “відкати” посадовцям Служби автомобільних доріг у 10-15% від ціни переможних тендерів.
Розкольник
Фірма належить бізнесмену Максиму Шкілю, який на початку кар’єри був помічником нардепа Партії регіонів Миколи Демянка. Зараз підприємець, за словами співрозмовників на ринку, користується підтримкою голови Офісу президента Андрія Єрмака.
Шкіль фактично став головним “розкольником” картелю. На початку “Великого будівництва” він був одним з шести батьків-засновників Національної асоціації дорожників та обіймав посаду віцепрезидента, але згодом відокремився. Фірма Шкіля інвестувала близько 2 млрд гривень у закупівлю будівельної техніки, що стало наймасштабнішим оновленням парку техніки серед усіх топгравців.
Після виходу “Автостради” з НАДУ компанія майже перестала перетинатись на тендерах з лідером – “Автомагістраллю-Південь”. Її конкурентами стали більш комфортні для цього дрібніші компанії.
За даними співрозмовників в уряді, такий розвиток подій став відображенням непублічного конфлікту між головою Офісу президента Андрієм Єрмаком та його заступником, покровителем “Великого будівництва”, Кирилом Тимошенком.
Після зміни тактики “Автострада” почала зростати за кількістю тендерів. Про це ще не свідчать її доходи, але вже виграні контракти на майбутнє мають вивести її з четвертого місця на друге.
Друзі Коломойського №1
П’ятий номер у списку фаворитів “Великого будівництва” пов’язують з депутатом Івано-Франківської обласної ради від партії “За майбутнє” Олександром Шевченком.
Офіційно “ПБС” оформлена на мешканку Івано-Франківська Іванну Непік. Жінка раніше працювала на курорті “Буковель” Ігоря Коломойського. Директором курорту в той час був саме Шевченко. Партія “За майбутнє”, яку він представляє, наближена до бізнес-партнера Коломойського Ігоря Палиці.
Майже щодня Олександр Шевченко на своїй сторінці у Facebook публікує пости про виконання дорожніх підрядів, які “ПБС” почав отримувати найбільше саме за часів Зеленського.
У 2021 році Шевченко спробував потрапити до Верховної Ради через дострокові вибори по одному з округів рідного Прикарпаття. Однак програв боротьбу “Слузі народу” Василю Вірастюку та звинуватив владу у фальсифікаціях.
Після цього грошовий дохід “ПБС” не дуже знизився, оскільки фірма продовжує виконувати вже виграні підряди. Але у майбутньому все ж ризикує вилетіти з переліку фаворитів.
Регіональні феодали
Власники компанії – тернопільчани Юрій Ханін та Андрій Ярема. Останньому десять років тому належала цигаркова фірма “Тедіс”, згодом продана оточенню Януковича.
“Техно-буд-центр” є одним з батьків-засновників НАДУ. Однак фірмі так і не вдалось вискочити далеко за межі свого регіону. Компанія є безумовним монополістом на дорожні підряди лише на Тернопільщині. Відтак її доходи генеруються тільки завдяки тому, що Укравтодор направляє значні кошти у цей регіон.
Андрій Білоус колись працював менеджером великої австрійської будівельної групи “Strabag”. Частку в ній мав кремлівський олігарх Олег Дерипаска.
Фірма отримує великій дохід завдяки базовій для неї Закарпатській області. Володимир Зеленський призначив цей регіон одним з пріоритетних для “Великого будівництва”:
“Тому що дуже складно на Закарпатті, коли в угорців якісна інфраструктура, а ми нічого не робимо, просто нічого не робили”.
Цього року Закарпаття – на третьому місці за увагою Укравтодору.
Журналісти також фіксували, як впливовий нардеп Микола Тищенко, начальник місцевого осередку “Слуги народу”, лобіював фінансування цієї області.
Друзі Коломойського №2
Цю фірму і раніше вважали близькою до депутата з групи “За майбутнє” Сергія Лабазюка. Із ним були пов’язані формальні власники і керівники цього бізнесу. А восени цього року Антимонопольний комітет дозволив Лабазюку офіційно оформити контроль. Він поглинув компанію, яка, в свою чергу, контролює дорожнього підрядника.
Доходи хмельницьких будівельників суттєво зросли під час “Великого будівництва” – так само, як і у фірми “ПБС” іншого “замайбахівця” Шевченка. Але, на відміну від однопартійця, Лабазюк займає обережну публічну позицію.
Відтак по тендерах на наступний рік фірма виходить вже на шосте місце.
Старожил у грі
Олександр Тісленко – один із найближчих бізнесменів до одного з лідерів Партії регіонів Бориса Колеснікова. Компанія-будівельниця була найбільшим підрядником до Євро-2012, але після втечі Януковича вже не повернула колишніх позицій.
Фірма є засновником Національної асоціації дорожників, але знаходиться наприкінці десятки найбільших підрядників. І має шанси погіршити своє становище, оскільки Тісленку загрожує кримінальне покарання: він уже отримав підозру в справі про відкати голові Укравтодору.
Wanted by the FBI & Дніпропетровщина
Брати Дубинські (не плутати з нардепом Олександром Дубинським) – відомі на Дніпропетровщині бізнесмени. Вони знаходяться у розшуку ФБР за звинуваченнями в махінаціях з нерухомістю в США.
Компанія заробляє гроші виключно у Дніпропетровській області, а значні підряди отримує саме в часи керівництва обладміністрацією Валентина Резніченка. Перші великі гроші “Будінвест” натендерив у 2017-2019 роках саме на підрядах ОДА. А перші мільярди від Укравтодору почав отримувати, коли Резніченко наприкінці 2020 року повернувся в обладміністрацію, а його колишній радник Юрій Голик став консультантом “Великого будівництва”.
***
Один із шляхів до серця українського виборця – цілком чіткий і зрозумілий. Він лежить через асфальт, яким їздить автівка, маршрутка чи самокат цього виборця.
Тому бажання Зеленського запам’ятатись президентом, який побудував дороги, зрозуміле.
На перетині цих двох ліній з’явилось багатомільярдне “Велике будівництво”. Його спонсори – мільйони українців – точно мають право розуміти, кому і як держава дозволяє заробити на цьому перетині.
Оскільки ані куратори, ані виконавці програми – далеко не волонтери. І не зі своїх кишень вони дістають ці мільярди.
Юрій Ніколов, Соня Лукашова для УП
Инфографика: “Украинская правда”