Український мільярдер Рінат Ахметов в інтерв’ю The Washington Post розповів, що перший свій капітал заробив грою в карти. За його словами, коли йому було 20 років, він грав у популярну карткову гру Підкидний дурень, яка сформувала в ньому навички аналізу, навчила тактиці та стратегії, пише НВ.
«Скажу вам чесно, свій перший капітал я заробив грою в карти. І ось що я дізнався: карти — це тактика та стратегія, аналітичний склад розуму, практичний підхід і здатність перемагати», — сказав Ахметов.
Сергій Тарута також підтвердив, що перший справжній успіх Ахметова був за картковим столом.
«Він був одним із п’яти-шести найкращих гравців у карти Радянського Союзу і їздив на змагання», — сказав Тарута.
Крім того, Ахметов розповів, що його сформувало тяжке дитинство.
«Я народився в бідній сім’ї, яка практично не задовольняла свої найнеобхідніші потреби. У нас була квартира на 20 квадратних метрів, де ми жили вчотирьох і спали на підлозі. Була вугільна піч, якою ми топили вранці, а туалет був надворі … Моя життєва філософія — це філософія мого бізнесу: я ненавиджу бідність і страждання людей. Бажаю успіху собі та іншим. Я хочу бачити людей щасливими», — сказав Ахметов.
Також Рінат Ахметов розкритикував чинний в Україні закон про олігархів, сказавши, що він дозволить складати списки неугодних у позасудовому порядку.
«Ні у Сполучених Штатах, ні в ЄС немає закону про „олігархів“, який дозволяє складати незаконні списки неугодних осіб у позасудовому порядку. Натомість у них діє закон про лобіювання», — зазначив Ахметов.
Також мільярдер наголосив, що відносини з бізнесом мають регулюватися цивілізованим чином, якого дотримуються усі розвинені країни, «а не популістськими законами».
У той же час Ахметов заперечував проти того, щоб його самого називали олігархом. Він заявив, що є великим приватним інвестором, роботодавцем та платником податків.
«Я не олігарх. Я ніколи не був і не збираюся бути олігархом. Я найбільший приватний інвестор, роботодавець та платник податків в Україні», — заявив мільярдер.
Також Ахметов підкреслив, що вимоги закону про олігархи на нього не поширюються, оскільки він «пішов із політики у 2012 році, задовго до того, як закон набув чинності».
Павел Полтавченко«ОЛИГАРХ»