Суботін Шредінгера

30 жовтня Верховний суд України задовольнив клопотання Національного банку України про зупинення дії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року у справі № 640/12723/22. Цей успіх НБУ став проміжним, бо ухвала ВСУ діє до закінчення перегляду судової справи у касаційному порядку. Як можна здогадатися, події в ній розвиваються поки не на користь Нацбанку, який, власне, і подав касаційну скаргу.

Каменцем спотикання у даній справі є рішення №261-рш/БТ правління Національного банку України від 02 червня 2022 року «Про віднесення Акціонерного товариства “Мегабанк” до категорії неплатоспроможних”.

На момент його прийняття цей банк фактично вже був скоріше мертвим, ніж живим.

«Проблеми в діяльності банку не були спричинені запровадженням воєнного стану. Вони почалися задовго до початку війни» – зауважили тоді в НБУ, нагадавши, що ще 3 лютого 2022 року НБУ, керуючись статтею 75 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, ухвалив рішення віднести Мегабанк до категорії проблемних. Серед причин такого рішення були названі суттєві порушення нормативно-правових актів Нацбанку в частині оцінки кредитного ризику, систематичне  кредитування пов’язаних осіб, значний обсяг непрофільних активів на балансі та невиконання плану докапіталізації/реструктуризації за результатами стрес-тесту 2021 року.

На момент введення до Мегабанку тимчасової адміністрації Фонду гарантування вкладів фізосіб його контролюючим акціонером як свідчать дані аналітичної системи Youcontrol з сукупною долею більше 60% акцій був член виконкому Харківської міськради Віктор Суботін. Напевно, це один з найтиповіших українських кон’юнктурників, про що красномовно свідчить його політична біографія, яку чомусь не висвітлює Харківська міськрада.

Отже, ще в 2005 році колишній перший секретар Харківського міського комітету комсомолу Суботін став головою харківського обкому Соціалістичної партії України. В 2007 р. тодішня голова Фонду держмайна та одна з лідерів СПУ Валентина Семенюк зробила йому пропозицію очолити харківський «Турбоатом» – одне з найбільших та найприбутковіших машинобудівних підприємств України, в якому держава володіла 75,22% акцій. Суботін, звісно, не відмовився, проте коли зірка СПУ згасла, швидко зорієнтувався і вже у у 2010 р., після прихода до влади Віктора Януковича, вступив в очолювану ним Партію регіонів та став депутатом Харківської облради від ПР.

Проте регіоналом він був рівно стільки, скільки це було йому вигідно. В 2014, після падіння режиму Януковича, Суботін здав партквиток ПР, і в 2015 балотувався до Харківської обласної ради вже від Блоку Петра Порошенка, проте обраний не був. Коли ж і Порошенко не втримав владу, Суботін вкотре змінив орієнтацію – в 2020 він став депутатом Харківської облради від партії Володимира Зеленського «Слуга народу».

Весь цей час Суботін продовжував залишатися гендиректором підконтрольного Фонду держмайна «Турбоатому» та його наступника АТ «Українські енергетичні машини», що було створене в процесі злиття «Турбоатома» з державним «Електроважмашем». І одночасно володів Мегабанком, головним клієнтом якого став очолюваний ним «Турбоатом».

Ще раз – призначений державою менеджер перевів очолюваний ним фактично державний завод на обслуговування в свій власний приватний банк, в якому на момент визнання його неплатоспроможним застрягло біля 1,4 млрд грн коштів АТ «Українські енергетичні машини». І шанси на те, що вони будуть колись повернуті – наразі мізерні.

Що робить Суботін в подібній ситуації? Можливо, подав у відставку? Зовсім ні, він залишився на своїй посаді та почав судитися з Національним банком України.10 листопада 2022 року скандальне відомий Окружний адміністративний суд міста Києва задовольняє позов Суботіна до держави у особі НБУ та відміняє рішення правління НБУ про віднесення Мегабанку до категорії неплатоспроможних.

Суддя-доповідач в цій справі  – одіозний Євгеній Аблов, який за даними ЗМІ, в 2013 році зобов’язав «Беркут» розігнати Майдан, і ледь не повернув до влади Віктора Януковича на початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році. Окремо треба зазначити, що це рішення ОАСК прийняв за місяць до його ліквідації Верховною Радою України за пропозицією Президента Володимира Зеленського.

Далі НБУ подає апеляцію, але 15 березня 2023 року рішення ОАСК залишає в силі колегія Шостого апеляційного адмінсуду на чолі з Оленою Ганечко. Тією самою одіозною особою, що в 2017 р не пройшла конкурс на призначення суддею Верховного суду через чисельні факти не доброчесності. Зокрема – винесення сумнівних рішень, що спричинили суспільний резонанс, та невідповідність статків даним з декларацій.

За пару тижнів до винесення таємного рішення апеляційною інстанцією Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив про рейдерське захоплення нерухомості Мегабанку.

«Під прикриттям війни, шляхом неправомірної оборудки за один день було відчужено об’єкти нерухомості АТ «Мегабанк» у Харкові на суму майже 361 млн грн. Фонд закликає правоохоронні органи зупинити неправомірні дії та захистити інтереси держави в особі Фонду та кредиторів банку і вже звернувся до СБУ із заявою про вчинене кримінальне правопорушення» – повідомили в ФГВФО.

Зокрема, 16 лютого 2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу на ім’я Журавель М.В. було перереєстровано право власності на майно банку загальною вартістю майже 361 млн грн (нежитлові приміщення за адресою м. Харків, вулиця Сумська, 39; нежитлові приміщення за адресою м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8; нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вулиця Академіка Павлова, 160) на сторонню особу – Джунь Наталію Іванівну.

Вказані об’єкти нерухомості на початку лютого 2022 року  – тобто тоді, коли банку контролювався Суботіним – були передані банком в іпотеку двом юридичним особам – SIA «Royal Pay Europe» та Startling Limited – як забезпечення виконання зобов’язань перед ними.

«На момент укладання іпотечних договорів банк уже мав проблеми із ліквідністю, тому законність проведення таких угод є питанням для судового розгляду» – зазначили в ФГВФО, додавши, що від повернення активів на баланс банку залежать перспективи розрахунків із його кредиторами, борг перед якими склав більше 8 млрд грн. І в тому числі, з найбільшим кредитором (за що держава має «подякувати» Віктору Суботіну) – АТ «Українські енергетичні машини».

SIA «Royal Pay Europe» та Startling Limited – дуже цікаві компанії. Справа в тому, що в січні-березні 2023 року проти них були запроваджені санкції на підставі указів Президента України Володимира Зеленського №14/2023 та №145/2023 через зв’язки з росією.

Ця історія зараз розслідується Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні № 42019221430000469 від 25.11.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 364 КК України.

«У ході досудового розслідування серед іншого встановлено, що службові особи АТ «Мегабанк», зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та/або інших фізичних чи юридичних осіб, спільно з службовими особами компаній-нерезидентів, які пов`язані з російським бізнесом та капіталом та до яких Рішенням Ради національної безпеки та оборони України застосовано обмежувальні заходи (санкції), а саме «SIA Royal Pay Europe» (ТОВ «Роял Пей Юроп», податковий номер 880011923, Латвійська Республіка, запроваджено санкції на підставі Указу Президента України та Рішення РНБО України від 12.01.2023) та «Startling Limited» (ТОВ «Стартлінг Лімітед», податковий номер ЗЕ 399586, Республіка Кіпр, запроваджено санкції на підставі Указу Президента України та Рішення РНБО України від 10.03.2023) та інших юридичних і фізичних осіб, всупереч інтересам служби, вчиняють заволодіння майном АТ «Мегабанк», у тому числі об`єктами нерухомого майна на території м. Харків, а також здійснюють, ймовірне, фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, шляхом сплати податків до бюджету країни агресора» – до такого невтішного висновку прийшли в ДБР.

Їхніми зусиллями через суд в жовтні 2023 року вже накладено арешт на десятки тисяч кв. м нерухомості в Харкові, що була виведена з Мегабанку до його визнання неплатоспроможним, вартістю понад 600 млн грн.

Прізвище Суботіна поки що не фігурує в числі підозрюваних в цій справі – тільки «невстановлені службові особи». Проте такий перебіг подій в майбутньому є цілком можливим, якщо слідчі доведуть зв’язок оформлених на номінальних власників харківських компаній, що отримали активи Мегабанку за кредити самого банку та із мега вигідними умовами розстрочки оплати, з контролером цього банку.

Принаймні, в ДБР вже назвали ці компанії «пов`язаними з АТ «Мегабанк» юридичними особами».