Заради переобрання на другий термін, президент Порошенко робить ставку на старі перевірені технології часів Кучми, коли вся владна вертикаль має працювати на перемогу.
А щоб забули про гучні невиконані обіцянки зразка 2014 – побороти корупцію, закінчити АТО за декілька тижнів, повернути курс до 10 грн/$ – Банкова намагається переключити фокус уваги на інші теми.
Однією з фішок Порошенка на другий термін стала його релігійність. Задум Банкової – отримати Томос про автокефалію перед днем всенародного голосуванням та “продати” це виборцю як своє досягнення. Тому зараз по всій країні можна побачити рекламні сюжети, де Порошенко асоціює себе з церковними справами. Хоча Україна є світською державою, але в умовах падаючого рейтингу чинному президенту не доводиться добирати засобів, щоб вскочити у потяг на другий термін.
Для того, щоб розігнати пропагандистську машину Порошенка, його оточення міцно вчепилося в рекламний ринок. Мною отримано докази, що органи влади змушують рекламні агентства розміщати рекламу Порошенка під виглядом соціальної. Маю документ з департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, який просить – а, фактично, вимагає у приватних структур – виділити рекламні площини на безоплатній основі. При чому рекламні сюжети навіть не підписані посадою президента України, просто міститься надпис “Петро Порошенко” на фоні київського пам’ятника Князю Володимиру!
Доходить до абсурду – в деяких містах однаковий сюжет реклами Порошенка замовляють як безкоштовну рекламу на правах соціальної, і одночасно розміщають за гроші через рекламні агентства.
При чому ринок реклами зачищають під одного гравця – структури, пов’язані з президентським оточенням Ігорем Кононенком та Сергієм Березенком. Комусь Революція гідності вилилася контузіями та смертями, а комусь – рекламними площинами в державному аеропорту “Бориспіль”. Їх віддали фірмам, пов’язаним з Кононенком і Березенком. Компанія “Ін Лайн” отримала локацію прямо в терміналі D, через який здійснюється основний пасажиропотік.
Розслідування програми Схеми показало, що телефон цієї компанії використовували фірми помічників Сергія Березенка в Київраді. На цьому ж номері перебував і благодійний фонд “Спільна справа” самого Сергія Березенка, який відомий брудним дообранням до Верховної Ради через масовий підкуп виборців Чернігівської області. Ну і зовсім не дивно, що за цим номером телефону була прописана фірма сестри Ігоря Кононенка – ще одного президентського смотрящего. Адже Кононенко і Березенко є політичними соратниками з того часу, коли входили до фракції мера-дерибанщика Леоніда Черновецького.
Аналогічний переділ рекламного ринку відбувається в київському метро. На момент завершення Революції гідності, в 2014 році, в структурі метрополітену розміщували рекламу 26 компаній. На сьогоднішній день найбільшими операторами реклами в Київському метро є компанії, пов’язані з рекламним бізнесом родини Березенка. З Березенком пов”язують рекламний бізнес компанії “Мегаполіс”, яка протягом останніх років фактично витіснили всіх конкурентів з реклами в Київському метрополітені. При чому саме місто Київ отримує до свого бюджету лише десяту частку грошей, зароблених посередниками в метрополітені.
А останнім часом аналогічно почалася зачистка ринку реклами в потягах. У черні правління “Укрзалізниці” продовжило до кінця року договори з двома компаніями на розміщення реклами в “Інтерсіті”, але буквально через декілька днів цей потік також почав забирати під себе Березенко. І влітку клієнти, що розміщують рекламу в швидкісних поїздах, отримали листи від агентства “Мегаполіс” з вимогою переукласти договори зі спорідненими із Березенком компаніями.
Ноу-хау Березенка “геніальне” – два в одному. Він не лише намагається забрати під себе потоки грошей, в ручному режимі переключаючи їх на своїх друзів та родичів. Він намагається контролювати рекламні площини, щоб фільтрувати політичне наповнення з метою знищення конкурентів Порошенка.
Усе це має дуже мало спільного з демократією, зате нагадує старі темні часи, коли адміністративний ресурс допоміг Леоніду Кучмі обратися на другий термін. І це ще один аргумент на користь того, що таку владу треба усувати з посад.
Джерело: блог автора