За оружейный бизнес идет борьба между “одесскими” и “президентскими”, – СМИ

В таємних нетрях «Укроборонпрому» існує принаймні два угрупування. Одне з яких – дотичне до людей, оспіваних Ніколасом Кейджем у фільмі «Збройний барон», а інше – просто друзі президента, стверджує Юрій Школяренко, «Наші гроші» в статті “Збройні барони президента”.

“Підкилимне вовтузіння проявилось через анекдотичне відновлення на посаді заступника директора державного підприємства «Спецтехноекспорт» Володимира Муцинова, – пише автор матеріалу. – Про компанію мало що було чути до початку літа, аж поки туди не зайшли детективи НАБУ в пошуках фіктивних контрактів. Обшуки завершилися взаємними звинуваченнями в тиску, але в результаті всіх цих подій було звільнено заступника директора оборонної фірми Володимира Муцинова. Звільнили його з нестандартним поясненням: він зробив якесь «аморальне» селфі чи то в офісі НАБУ, чи то біля нього.

Згодом суд відкотив усе назад, і чоловіка поновили на роботі. Із компенсацією третини мільйона гривень за «вимушені прогули» – з розрахунку зарплати: понад 6 тис грн. на день.

Але ця судова справа виявила, що в компанії існує, принаймі дві групи впливу.

Останні два роки «Спецтехноекспорт» очолює 29-річний виходець з Одеси Павло Барбул. Про те, як людина, що до того займалася виключно юридичним бізнесом отримала таку посаду, ходять різні версії. Одна з них пов’язана з постаттю його батька Олексія Барбула, який в 2010 році очолював Управління дорожнього господарства Одеської міськради, а потім був заступником начальника.

Гіпотеза про можливу близькість керівництва «Спецтехноекспорту» до людей з Одеси знаходить ще одне підтвердження. «Звільнений-поновлений» Муцинов два останні скликання Верховної Ради був помічником одеського нардепа Олександра Пресмана.

Пресман в інтерв’ю не приховує дружні стосунки з Трухановим, називає його «духовним братом». Але також цікаво, що Пресману і Труханову добре відомі люди, у яких вже є досвід в постачанні зброї з України…

У 2005 році на екрани вийшов фільм «Збройний барон» з Ніколасом Кейджем в головній ролі, яких грав вихідця з Одеси. Після цього з’явилося припущення, що прототипом персонажу став інший одесит – Леонід Мінін. В 2001 році він був затриманий італійською поліцією за підозрою в організації злочинного угрупування контрабандистів. Під підозру тоді потрапили і інші бізнесмени, які мали стосунок до Одеси: Олександр Ангерт та згаданий вже вище Олександр Жуков. Принагідно: дочка Жукова живе з Романом Абрамовичем, якого ЗМІ називають «гаманцем Путіна».

Перед цим італійці затримали крупну партію зброї з України: автомати, керовані ракети та протитанкові гранати. Але з часом, за відсутністю доказів Мініна звільнили.

Так от, за даним «Слідство. Інфо», в середині 90-хх охоронцем Мініна був Геннадій Труханов, якого тоді знали під ім’ям Генадіаса Озопулоса…

Історія про звільнення-поновлення замдиректора «Спецтехноекспорта» була б неповною без згадування іншої причетної групи учасників. Наказ про звільнення Муцинова підписав не директор Барбул, а тимчасово виконуючий обов’язки директора Владислав Бельбас.

Владислав Бельбас до останнього часу очолював та був співвласником ТОВ «Дозор Авто», яке прославилося постачанням китайських автомобілів Нацгвардії. Раніше ця фірма називалася «Богдан Схід Авто», а її засновником було ПАТ «ЗНКІФ «СОВА» Олега Гладковського – першого заступника секретаря СНБО, голови Держслужби з експорту зброї та давнього бізнес-партнера Петра Порошенка і Ігоря Кононенка. Ще раніше Бельбас працював у «Хюндай Мотор Україна», якою нині керує Ігор Гладковський – син головного контролера експорту зброї. Саме Гладковському-старшому підзвітні експортні операції з озброєння та комплектації. І за даним ЗМІ, саме Гладковський наполягав на звільненні «одесита» Муцинова.

Звісно, у такій делікатній сфері як торгівля зброєю більш-менш володіють ситуацією хіба що спецслужби. Журналісти ж бачать лише зовнішні прояви підкилимних сутичок «порошенківських» і «одеських»”.