Николай Несенюк: “Верес” и благотворительность”

«Верес» і благодійність

Благодійність – штука хороша. Споконвіку благодійністю у світі займаються багаті люди, які добровільно жертвують частину своїх статків на школи, лікарні і таке інше. Мотив зрозумілий – я заробив багато грошей і хочу віддати частину цих грошей тим, хто не може заробити. Окрім благодійності є ще пожертви, коли людина віддає частину необхідного собі заради врятування когось іншого. У обох випадках віддаються на благодійність чи жертвуються власні (!!!) гроші, які благодійник заробив або отримав іншим не злочинним шляхом.

Що ми бачили два роки навколо «Вереса»? З одного боку «народний клуб» йшов до людей із протягнутою рукою – подайтє кто сколько сможет на пропітаніє – з іншого – займався «блігодійністю», допомагаючи хворим, інвалідам, тощо. Як на мене – це очевидний абсурд. Це якби жебрак біля собору оголошував про те, що оголошує «благодійну акцію».

Так не буває. Благодійністю можна займатися або тоді, коли маєш зайві гроші, або тоді, коли не можеш не допомогти своїми (!!!) грошима. Наш «народний клуб» живе за рахунок громадянина Копитка, на гроші якого збирають гравців із усього світу. Якби благодійністю займався сам Копитко – це було би нормальною. Коли ж це робить той, хто сам випросив ці гроші – це щось для мене дике.

Як на мене, «громадська спілка» почала не із того. Вона поки що діє за сценарієм численних «громадських організацій», які витрачають гроші різноманітних фондів, не забуваючи про себе. Запитання – які гроші збирається витрачати «громадська спілка» на благодійність? Звідки вони? У нас що, немає кому збирати гроші на допомогу армії та добровольцям? Без «Вересу» ніяк?

Николай НЕСЕНЮК, журналист