Владимир Бойко: “Народ удивляется, как быстро генпрокурор переобулся в воздухе”

Народ дивується, як швидко генеральний, прости господи, прокурор перевзувся в повітрі:

лише наприкінці березня 2019 року Юрій Віталійович бився в істериках, довідавшись, що його домашній прокурор Костянтин Кулик виписав підозри найближчому оточенню Порошенка – екс-главі АП Борису Ложкіну, колишній голові НБУ Валерії Гонтаревій, заступнику глави АП Олексію Філатову та президентському «гаманцю» Костянтину Стеценку.

Лише в квітні 2019 року Юрій Віталійович розганяв слідче управління та прокурорський відділ Генпрокуратури, які займались розслідуванням «400-ї справи» щодо високопосадовців, та звільняв з посад прокурорів-бунтівників, які посміли запідозрити Гонтареву та Філатова.

Але вже в липні 2019 року Кулик призначається на нову посаду, у серпні Генпрокуратура викликає на допит Гонтареву, Філатова й Стеценка (Ложкіна не можна – свій епізод від викупив ще в квітні), а Юрій Віталійович роздає інтерв’ю про неминучість покарання та рівність усіх перед законом.

А, між тим, дивуватись нема чому. Ось що я писав про цього видатного фахівця в галузі права 1 грудня 2018 року, задовго до перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах, поздоровляючи волелюбний український народ з Днем працівників прокуратури:

***

На запитання журналіста кого б я бачив на посаді генерального прокурора після президентських виборів 2019 року, я відповів, що якби за гріхи моїх батьків я був би обраний президентом України, то призначив би генеральним прокурором тільки Юрія Віталійовича – принаймні, на перші півроку.

Будучи найдосвідченішою крисою в команді Порошенка, Луценко вже зараз готується здати свого патрона з потрухами. І можна не сумніватись, що як тільки закриються виборчі дільниці, Юрій Віталійович стрімголов кинеться до переможця президентських перегонів (а ним, скоріш за все, буде Ігор Валерійович Коломойський, точніше – один з його кандидатів) з компроматом на Порошенка та пропозицією порвати Петра Олексійовича як мавпа газету.

І тут треба віддати належне Луценкові: хто-хто, а він достеменно знає, як Порошенко разом з Григоришиним продавав у 2015 році електроенергію в окупований Крим за 15% відкату; як найняв найвідомішого українського шахрая Костю Грішіна (він же ж Грішин, він же ж Гришин, він же ж Семен Семенченко) блокувати непідконтрольні району Донбасу, щоби зупинити належні Ахметову енергетичні та вугільні підприємства й передати їх Курченку; як нагороджував орденами бойовиків ДНР; як через Семочка передав 2 млн. доларів своєму колишньому соратнику Саакашвілі, щоби той добровільно виїхав з України; як разом з Грицаком і Воронченком здавав Росії українських моряків, щоби отримати бодай ефемерний привід для запровадження воєнного стану й скасування президентських виборів.

Та й колектив, здатний впоратись з будь-яким завданням і відправити Порошенка в ізолятор СБУ в Аскольдовому провулку, у Юрія Віталійовича давно напоготові. Генеральний, прости господи, прокурор не даремно відмовляється виконати рішення Дисциплінарно-кваліфікаційної комісії прокурорів і не притягує свого заступника Столярчука до дисциплінарної відповідальності, а, навпаки, виплачує йому щомісяця сотні тисяч гривень як преміальні – напевно, у такий спосіб Луценко заохочує майбутнього керівника групи прокурорів, який повідомлятиме Порошенкові про підозру в державній зраді.

Тому я сподіваюсь, що Юрій Луценко ще проявить себе на посаді генерального прокурора й обов’язково дасть мені інтерв’ю з розповіддю про те, як злочинний режим Порошенка заважав йому боротись з корупцією.

Источник: Фейсбук автора