Фонд гарантування вкладів подав позов проти Жеваго на 46 мільярдів

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) 04.01.2023 року подав позов до Господарського суду м. Києва проти власника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (далі – Банк) Костянтина Жеваго про відшкодування збитків Банку та його кредиторів на суму майже 46 млрд грн. Про це “ОЛІГАРХ” дізнався з повідомлення ФГВФО.

Як зазначається у повідомленні, черговий крок для захисту кредиторів Банку став можливим в тому числі завдяки отриманим документам та доказам, зібраним під час підготовки і розгляду Високим Судом Англії та Уельсу справи за позовом Фонду проти власника Банку. У цій справі суд дійшов висновку, що він не має юрисдикції для розгляду справи через потребу застосування українського законодавства, утім визнав наявність достатніх підстав для всесвітнього арешту активів Жеваго і отримав його письмове зобов’язання не ухилятись від участі у судовому процесі в Україні.

«Ми отримали фінальні висновки від лондонських юристів влітку цього року і почали готуватись до процесу в Україні, – зазначив заступник директора-розпорядника Фонду Віктор Новіков. – В нас міцна доказова база – понад 7000 оригіналів і копій документів – листів, описів схем і матеріалів кредитних справ загальним обсягом близько 300 тисяч сторінок».

Нагадаємо, головною причиною неплатоспроможності Банку та нестачі коштів для повного розрахунку з його кредиторами стали значні збитки від схемного виведення коштів шляхом кредитування пов’язаних з власником Банку компаній. Ці компанії не повернули отримані кредити та у більшості виявились неплатоспроможними.

Фактично вдалось встановити, що у схемах виведення коштів (заподіяння шкоди), окрім Банку були задіяні пов’язані компанії-позичальники, майнові поручителі та нерезиденти – постачальники товарів, і всі ці юридичні особи, включно з Банком, контролювались в кінцевому підсумку Жеваго.

При кредитуванні згаданих позичальників Банк використовував схему перехресного забезпечення (сross-collateralization) – приймав у заставу за кредитом забезпечення за іншим кредитом того самого або іншого пов’язаного позичальника, переважно неліквідне майно з безпідставно завищеною вартістю (в окремих випадках – в сотні разів).

Яскраві приклади прийнятої банком застави за кредитами: відходи збагачення залізних руд (частина державного фонду надр, який належить народу України і згідно з законодавством не може виступати заставою); права на отримання неіснуючих товарів за контрактами пов’язаних з Жеваго позичальників з його ж іноземними компаніями; права вимоги товарів/ грошових коштів за контрактами, яких ніколи не виникало; акції пов’язаних із Банком компаній-позичальників із завищеною вартістю, тощо.

Пов’язані позичальники як мінімум з 2011 року перераховували значну частину отриманих в Банку кредитних коштів на користь низки компаній-нерезидентів. Кошти перераховувались як передплата за поставку товарів. Жодної поставки товарів за цими контрактами не було.

Звітність компаній-нерезидентів свідчить про їх підконтрольність власнику Банку і неспроможність апріорі виконати укладені контакти через незначний розмір бізнесу, відсутність потрібних виробничих потужностей, запасів готової продукції чи активів, тощо. Окремі компанії взагалі не здійснювали діяльності та не відображали у звітності надходження коштів за контрактами.

Пропри це, Банк видавав позичальникам нові і нові транші за кредитами, які знову перераховувались нерезидентам. На підставі нових контрактів повертались кошти за попередніми. Схема працювала до серпня 2014 року, коли компанії-нерезиденти припинили повернення коштів. Права вимоги до цих компаній було передано Банку у заставу за новими кредитами.

Через систематичне кредитування пов’язаних з Жеваго позичальників та перерахування коштів належним йому ж компаніям-нерезидентам за фіктивними контрактами з Банку було виведено понад 223,1 млн дол. та 18,4 млн євро. Вигодонабувач у цій схемі – безпосередньо Жеваго. Загальний розмір заподіяних Банку збитків від кредитування пов’язаних з його власником компаній становить майже 46 млрд грн.

Довідка. У березні 2016 року ліквідатор Банку звернувся до правоохоронців із заявою про злочин через списання з коррахунків в Meinl Bank AG та Bank Frick & Co AG коштів Банку на 113 млн дол. нібито за неповернення компанією Nasterno Commercial Ltd. кредитів цим банкам під заставу грошей на коррахунках АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

За цим епізодом у вересні 2019 року Державне бюро розслідувань оголосило підозру колишньому власнику Банку, а у липні 2021 повідомило про його міжнародний розшук. У грудні 2022 року Жеваго було затримано на гірськолижному курорті Куршавель у Франції.

За даними слідства, до цієї схеми причетні колишній власник та посадові особи Банку. Матеріали щодо одного з фігурантів, Демченка О.І. (колишній помічник Жеваго у Верховній Раді та номінальний власник Nasterno Commercial Ltd.), виділено в окреме провадження. Цивільний позов Банку до Демченка про стягнення 2,5 млрд грн задоволено в повному обсязі”.

Як повідомлялось раніше, 28 грудня Костянтина Жеваго затримали у Куршевелі.